Відгук студентки групи Е-41 Педь Лілії щодо участі у ознайомчій екскурсії на фабрику МІВІНА компанії NESTLE."

Перш ніж потрапити на фабрику «Мівіна»,  нам, студентам і викладачам, що взяли участь у екскурсії, детально провели інструктаж з питань техніки безпеки ("Рекомендується нічого не чіпати, триматися за поручні, не бігати по заводу, щоб ненароком не посковзнутися на маслі..."). Після проведеного інструктажу ми перевдяглися у спеціальний одяг — білі халати, рожеві  шапочки, сандалі та беруші (щоб захиститися від шуму). Обов’язкова вимога — зняти з себе сережки й персні, щоб не потрапили у продукцію. А перед входом до цеху — обов’язкове миття рук.
Наша екскурсія почалася з  цеху, де у тістозамішувальних машинах, як при приготуванні домашньої локшини, з води та борошна замішують тісто для приготування вермішелі. Далі готове тісто чекають вали грубого розкочування, які виконують функцію качалки: тісто спочатку розкочується на два товстих листа і, вступаючи від одного вала до іншого, стає все тонше і тонше, поки не стане товщиною трохи менше міліметра. Таке тісто потрібно розрізати на тонкі нитки - це роблять за допомогою круглих ножів поздовжнього різання. Тут локшина і стає хвилястою через різницю швидкостей поздовжнього різання і транспортера. Так, розрізані нитки укладаються в зигзагоподібний малюнок, а хвилястість зберігається.
Щоб готову локшину швидкого приготування без проблем можна було заварювати окропом, її потрібно попередньо зварити. Варять її не в котлі з киплячою водою, а парою в парокамері. Поруч з установкою дуже жарко - температура біля парокамери досягає 50 градусів. Транспортер з локшиною повільно їде всередині парокамери, яка поділена на зони з різним тиском пари. Цей п'ятихвилинний процес пропарювання дуже важливий для текстури локшини: так вона не вбирає воду і не перетворюється в кашу. На виході пропарені нитки надходять на ділянку просочення. Підсоленою водою з локшини змивають надлишки крохмалю, який виступає під час подачі пари.
Наступний етап виявився неочевидним - виявляється, локшину після пропарювання смажать у фритюрі. Все для того, щоб локшина могла довго зберігатися: обсмажування прибирає з локшини майже всю вологу, в якій можливе розмноження мікроорганізмів. Спочатку нитки нарізають на брикети, які за розмірами підходять до осередків фритюру. Вони можуть бути квадратними, круглими або прямокутними. На кожну клітинку, наповнену локшиною, подається повітря, він розподіляє локшину по всій поверхні ємності. Укладені і нарізані нитки їдуть у фритюр, де відбувається обсмажування в рослинному маслі (140-150°С). Весь процес займає близько трьох хвилин. Осередки перекидають, щоб дістати з них гарячі брикети і відправити суху локшину в камеру охолодження, де завдяки потокам повітря вона остигає до 30-33 градусів.
Вся готова локшина на виході проходить контроль: співробітники стежать, щоб брикети були поламані, на них не виявилося мокрих або жирних плям, а укладання ниток зберігала рівномірний малюнок. Після цього продукт надходить на ділянку укладання пакетиків з напівфабрикатами. Робітники самостійно кладуть бульйон-приправи і сушені овочі. Сушені овочі завод  готує сам.
Після цього вже готову «Мівіну» перевіряють  на якість та бракування, якщо знаходиться пошкоджений брикет його ретельно перевіряють, які частини можна залишити, а що викинути. Далі вся готова продукція упаковується і відправляється на склад. А вже зі складу потрапляє на полиці магазинів та супермаркетів.
Особисто для мене екскурсія виявилася цікавою, дякую за надану можливість побувати на фабриці «МІВІНА». Велика подяка Відділу організації сприяння працевлаштуванню студентів за організацію екскурсій на підприємства мета яких знайомство з роботою сучасних виробництв".